Get Adobe Flash player
УкраїнськаFrançais

Коротко про історію

Козині сири. Культурна спадщина

10 000 років до н.е. жителі Середземномор’я приручили кіз і вже тоді вміли виробляти сир з їхнього молока. Вони високо цінували його за енергетичні якості, а також за простоту виготовлення.
Споживання козиних сирів є традиційним для європейської культури. Гомер в розповіді про Одісея згадує Циклопа Поліфема, який відливав закваску в маленькі очеретяні цідила. Одісей і його друзі запасалися сирами під час кожного з їхніх численних пристанищ.

Стародавня історія

Вже будучи відомими на Середземномор’ї, козині сири стали невід’ємною частиною гало-романської культури.
Римські завойовники полюбляли посмакувати невеликими шматочками козиного сиру, замаринованого в оливковій олії, разом з виноградом; а також їх намазували на млинці, які солдати брали з собою під час військових походів.

Справжнє багатство впродовж століть

Завдяки сприятливому клімату, розведення кіз поширилося по всій Європі.
Це дозволяло селянським сім’ям пережити війни і голодні часи, тримаючи одну або кількох кіз.
В добу Середньовіччя козині сири слугували розмінною монетою. Пізніше в нотаріальних актах XV і XVI ст. згадується про авансові розрахунки витриманими козиними сирами.